АІДА листом від 03.12.2020 звернулася до Президента України Володимира Зеленського із закликом недопустити відтермінування фіскалізації сфери автокомпонентів, ветувати ухвалений ВРУ 01.12.2020 законопроєкт 4439-д та повернути його до ВРУ з пропозиціями впровадити обов’язок використання РРО при торгівлі деталями та приладдям до транспортних засобів з 01.01.2021.
Легальний та законослухняний бізнес, інтереси якого представляє АІДА, послідовно відстоює рівність учасників ринку, підтримує законодавчі ініціативи, спрямовані на зменшення тіньового сектору економіки та підвищення рівня захисту прав споживачів. Водночас представники відповідального бізнесу завжди виступають проти ініціатив, які не мають належного обґрунтування та створюють суттєві ризики поновлення схем мінімізації податків.
Тому члени АІДА проти відтермінування до 01 січня 2022 року вступу в дію норм, які передбачають обов’язкове застосування РРО при торгівлі деталями та приладдям до транспортних засобів, підвищення штрафів за порушення при видачі фіскальних чеків та скасування механізму кешбек.
І. Фіскалізація сфери автозапчастин є способом захисту прав споживачів
Ухвалений законопроєкт № 4439-д є доопрацьованою версією поданого Президентом України законопроекту № 4439 від 27.11.2020. Однак під час його доопрацювання було виключено ряд норм, в результаті чого прийнятий закон ще більше посилює нерівні умови конкуренції на ринку автозапчастин. Зокрема суттєво звужено перелік товарів, які з 01.01.2021 повинні реалізовуватися з обов’язковим використанням РРО та виключено торгівлю деталями та приладдям до транспортних засобів з ризикових категорій. Тому обов'язок використання РРО при торгівлі ФОПами 2-4 груп деталями та приладдям до транспортних засобів повинен настати з 01.01.2022 року на загальних підставах тотальної фіскалізації.
На сьогодні галузь автокомпонентів є однією з найбільш ризикогенних як з точки зору економічних загроз, так і з точки зору життя та безпеки споживачів. Відсутність обов’язкового техогляду разом із присутністю на ринку великої кількості нелегально ввезених та контрафактних автозапчастин, може призводити навіть до фатальних наслідків на дорогах.
Ризики пов’язані з торгівлею нелегально ввезеними автозапчастинами, а часто і контрафактними, що реалізуються без будь-якого контролю – очевидні:
По-перше, це життя та безпека людей. За даними Нацполіції, за 2019 рік трапилося 326 ДТП через технічну несправність транспортного засобу. Тобто, майже кожен день трапляється ДТП через поломку авто.
Низька купівельна спроможність пересічного українського споживача сприяє зростанню пропозиції дешевого товару, де за низькою ціною часто криється не низька собівартість виробництва цього товару, а низька якість і сумнівне походження. За даними дослідження "Захист прав споживачів: оцінки українців детінізаційних ініціатив влади", проведеного соціологічною групою Рейтинг 29.10 - 02.11, вартість товару є одним з головним факторів при виборі автозапчастин. Чим загрожує ця ситуація – цілком очевидно. Купуючи дешеві запчастини сумнівної якості, люди ризикують як своєю безпекою, так і безпекою інших учасників дорожнього руху.
По-друге, це порушення прав споживачів. Придбаваючи автозапчастини неналежної якості та не маючи фіскального чеку, споживач не в змозі захисти свої права. Без таких чеків Держпродспоживслужба навіть не має права ініціювати перевірки. Згідно статистики, лише 1% скарг споживачів отримали належну реакцію. В інших випадках провести розслідування було неможливо через відсутність даних для ідентифікації продавця.
Відповідно до результатів дослідження соціологічної групи Рейтинг "Захист прав споживачів: оцінки українців детінізаційних ініціатив влади":
80% респондентів вважають, що видача фіскального чеку захищає права споживачів;
56% - підтримують розширення сфери застосування касових апаратiв (РРО);
63% опитаних відповіли, що не готові купувати автозапчастини без фіскального чеку;
73% - не підтримують ідею скасування норм, які зобов’язують підприємців видавати фіскальний чек при торгівлі автозапчастинами.
Наведені результати соцопитування сигналізують про нагальну потребу фіскалізації сфери автокомпонентів.
ІІ. Фіскалізація сфери автозапчастин є способом перекривання каналу реалізації нелегально ввезених товарів
Сьогодні в Україні третина ринку автокомпонентів припадає на сірий та чорний ринок. Це стосується як кожного сегменту транспортних засобів (легковики, легко-вантажні та вантажні автомобілі й автобуси), так і основних груп автокомпонентів (запчастини, шини, акумулятори, оливи).
За оцінками нашої асоціації доля тіні на ринку автокомпонентів становить щонайменше 15–20%, а в найбільш масовій групі автозапчастин наближається до 50%. При обсязі українського ринку незалежних автокомпонентів близько 115 млрд. грн., це означає, що у тіні знаходиться приблизно 36–48 млрд грн. Втрати державного бюджету від недоотриманих платежів складають щонайменше 25%, тобто близько 9–12 млрд.
Слід зазначити, що втрати бюджету мають дві складові – прямі втрати, які держбюджет зазнає від імпорту та реалізації товарів без сплати належних митних та податкових платежів. Та непрямі втрати, які полягають у недоотриманому податку на прибуток від легальних імпортерів. В товарних групах, де високий рівень тіні, ціна чорного товару домінує на ринку. Таким чином – білий імпортер змушений підлаштовуватись під низьку (контрабандну) ціну. Як наслідок – зменшується прибуток легальних імпортерів, відповідно зменшується база їх оподаткування. В деяких категоріях товарів рентабельність може становити не більше 3 %. Як приклад –імпортери автошин мають занижені маржі і практично не отримують прибутків (таким чином – не сплачують податок на прибуток).
Як свідчить практика останніх чотирьох років, контроль продажів при кінцевій реалізації товарів дає свої позитивні результати. Ми це бачимо на прикладі ринку побутової техніки та електроніки, де фіскалізація була введена у 2017 році. Внаслідок чого, за даними Державної податкової служби, податок на прибуток у 2019 році зріс на 90% в порівняні з 2016 роком та відбулося значне зростання сум ПДВ – у період 2017-2019 років збільшення сум ПДВ, сплачених при реалізації побутової техніки та електроніки, склало 297%. З 3,3 млрд. грн. у 2016 році, до початку фіскалізації, до 9,8 млрд. грн. у 2019 році.
Однак реальна проблема імпорту товарів з порушенням митних правил полягає не лише у втратах бюджету, а також у спотворенні внутрішнього ринку та порушенні принципів рівної конкуренції від чого страждає легальний бізнес. Як національні виробники, так і офіційні імпортери автозапчастин, сплачуючи податки у повному обсязі, не можуть на рівних конкурувати із компаніями, які здійснюють імпорт за «сірими» та «чорними» схемами — занижуючи вартість в інвойсах або взагалі не здійснюючи митне оформлення товарів.
Слід зазначити, що основну частку товарів на ринку автозапчастин становить імпорт (близько 88%). За даними Держмитслужби у 2019 році кількість суб'єктів ЗЕД — юридичних осіб становила 31 034, фізичних осіб — підприємців 3 296. Співвідношення 90% до 10% і це тенденція останніх п’яти років.
ФОПами (як на загальній, так і на спрощеній системі оподаткування) оформлено лише 1,46% митних декларацій від їх загальної кількості та ввезено товарів, вага яких становить 0,39% від ваги всього ввезених товарів. А питома вага митної вартості, ввезених ФОПами товарів, становить лише 0,65% від митної вартості всіх товарів, ввезених суб'єктами ЗЕД.
Тобто, ФОПи займають дуже малу частку в загальному обсязі імпорту товарів на митну територію України.
Таким чином, фізичні особи-підприємці, які здійснюють реалізацію деталей та приладдя до транспортних засобів в переважній більшості не є імпортерами цих товарів. Однак саме через спрощену систему оподаткування реалізуються нелегально ввезені товари без документів про походження, без фіскальних чеків, що виключає можливість відслідкувати переміщення товару по ланцюжку постачання від виробника до кінцевого споживача.
При цьому, якщо ФОПи здійснюють торгівлю автозапчастинами отриманими від легальних імпортерів, то для них не виникне труднощів із внесенням до бази РРО номенклатури товарів, які реалізуються. Оскільки фактично ці автозапчастини вже легалізовані імпортером згідно УКТ ЗЕД.
Отже, впровадження обов’язку використання РРО при торгівлі деталями та приладдям до транспортних засобів не є фактором посилення тиску на ФОПів, а є способом перекриванням каналу реалізації нелегально ввезених автозапчастин, що є важливим завданням держави.
Підсумовуючи викладене, наголошуємо, що розширення фіскалізації має низку вагомих аргументів з боку держави, оскільки дозволяє:
- посилити захист прав споживачів;
- унеможливити збут нелегально ввезених автозапчастин;
- запобігти дробленню великого мережевого бізнесу на десятки або сотні ФОП для приховування реальних обсягів доходів з метою мінімізації податків;
- поширити на сферу автокомпонентів успішні приклади детінізації у сферах торгівлі технічно складними побутовими товарами, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, а також підакцизними товарами;
- імплементувати європейську практику видачі фіскальних чеків як атрибуту високої податкової культури.
В той же час недоцільно фіскалізовувати всю 2 та 3 групи ССО. Слід відкоригувати відповідні норми ПКУ, змінивши фіскалізацію всієї 2 та 3 груп ССО на фіскалізацію всіх груп ССО, але виключно при торгівлі ризиковими категоріями товарів, до яких окрім технічно складних побутових товарів, лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних виробів, необхідно віднести деталі і приладдя до транспортних засобів.